- конвоювати
- -ю́ю, -ю́єш, недок., перех.Супроводити кого-, що-небудь конвоєм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
конвоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
конвойований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до конвоювати … Український тлумачний словник
конвоювання — я, с. Дія за знач. конвоювати … Український тлумачний словник
конвоюватися — ю/ється, недок. пас. до конвоювати … Український тлумачний словник
супроводжувати — 1) (кого що іти, їхати разом з ким / чим н. як супутник / охорона тощо), супроводити, провадити, проводити, провести, проводжати, доводити, довести (доправляти до певного місця); водити, ходити (з ким по різних місцях, показуючи щось);… … Словник синонімів української мови